Той, хто їсть і п’є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п’є. (1 Корінтян 11:29).
Розпочинаючи це розважання, Альфонс пише: «Доки наблизишся до столу Господнього, завжди перевіряй своє сумління і, якщо на нещастя викине тобі воно якийсь тяжкий упадок, очисти його через сповідь. Що стосується повсякденних гріхів, то необхідно старатись усунути з душі принаймні добровільні і викинути з неї все, що не є Богом».
Страшної провини допускається той, хто приступає до св. Причастя з тяжким гріхом на душі. Є то так великий гріх, що св. Іван Золотоустий, порівнюючи його з іншими гріхами, навіть найтяжчими, не може знайти рівно ж великого і каже, що хто його поповняє, особливо якщо є священиком, є набагато гіршим за сатану. Згідно із св. Петром Дам’яні причиною того є його природа, бо через інші гріхи ображаємо Господа Бога в Його ділах, натомість через той гріх ображаємо Бога у власній Його особі.
Св. Вінкентій Феррерій стверджує, що хто по-святотатськи приймає св. Причастя, той ґвалтує Господа Ісуса, віддаючи Його в руки дияволів.
До святотатців можна прирівняти слова з Євангелії від Матея: «Ліпше було б тому чоловікові не народитись!» (26:24). Так, коли згідно із словами св. Павла, той, хто їсть і п’є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п’є.
Щоб Тебе не спіткало таке нещастя, іди за порадою того ж Апостола: Хай, отже, кожний випробує себе самого. (1Кор.11:28).«Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг» (Йоана13:10).
Мій Ісусе найсолодший! Щоб міг обмити сльозами, а також кров’ю ті нещасні душі, які у цій Тайні так ображають Твою любов! О! Коли б міг вчинити, щоб усі люди палали любов’ю до Тебе! Оскільки однак не є це мені дане, прагну принаймні, мій Господи, і постановляю часто собі Тебе відвідувати і приймати до свого серця, щоб честь Тобі віддати, як зараз це роблю, на переблагання за зневаги, яких дізнає від людей у тій найвеличнішій таємниці. Прийми, Отче Небесний, ту нужденну честь, яку, на винагородження за всі зневаги, нанесені Твоєму Синові у Пресвятій Євхаристії, складає Тобі сьогодні найнужденніший з людей, бо таким є. Прийми цю честь в поєднанні з тою честю вартість якої нескінченна, яку Тобі склав Господь Ісус на хресті і яку Тобі складає щоденно на престолі у Пресвятій Євхаристії. А Ти, Мати моя, Маріє, виєднай мені святу витривалість.
Розважання на всі дні цілого року з творів Св. Альфонса Марії Лігуорі. Том I. Зібрав О. Якуб Крістіні С. SS. R. Переклав з італійської О. Владислав Солдарський С. SS. R., Торунь 1935, с. 532-536.
